Як зберегти красу срібла: методи захисту та догляду

29 жовтня 2021


Срібло – один із найгарніших металів, володіє приємним матовим блиском. Але якщо за виробами зі срібла не доглядати та не забезпечувати їм належний захист, вони швидко тьмяніють або навіть чорніють. Існує безліч способів захисту срібла від окислення, а також для відновлення краси потьмянілих поверхонь.

Родіювання – довгостроковий та потужний захист

Срібло зачаровує своїм неземним блиском. Але щоб його зберегти, власникам доводиться ретельно доглядати за своїми прикрасами, інакше вони швидко тьмяніють. Процедура чищення та полірування нескладна, але вона вимагає часу.

Щоб скоротити час, необхідний для чищення та полірування, срібну прикрасу можна захистити спеціальним родієвим покриттям, якщо воно не було нанесено на ювелірному заводі.

Родій, як і срібло, належить до групи платинових металів та має майже такий сильний блиск, як власне місячний метал. Але на відміну від нього антикорозійна стійкість у родію у багато разів вище. Навіть досвідченому ювеліру буває дуже важко відрізнити при погляді неозброєним оком чисте срібло від родованого.

Товщина родієвого покриття на прикрасах приблизно 25 мкм. Завдяки йому виріб не темніє, навіть перебуваючи у досить жорстких умовах. Тому необхідність у частому чищенні відпадає.

Сьогодні у продажу є дуже багато виробів зі срібла з родієвим покриттям. Але його можна наносити також на вже готові прикраси, які у момент покупки такого покриття не мали. Послуга родіювання пропонується практично у кожній ювелірній майстерні, де займаються чищенням та ремонтом прикрас. Вартість родіювання невелика, а зручність, яку воно забезпечує, далеко не остання перевага.

Тим, хто купує готову родовану прикрасу, буде цікаво, як же виконується таке покриття.

Для родіювання зазвичай використовують гальванічний метод. Родованим покриттям можна оформити як прикраси складної геометрії, так і масивні срібні статуетки, портсигари, посуд. Родій наноситься найтоншим шаром та нітрохи не спотворює різьблення або вигадливий рельєф. Виріб після родіювання зберігає всі свої дрібні деталі, у той же час набуває надійного захисту від потемніння та корозії.

Також родіювання забезпечує інші переваги:

  • прикраса однаково добре переносить літню спеку, зимові морози, не боїться вогкості;
  • відмінний захист від механічних пошкоджень, відколів, подряпин;
  • родій має здатність відштовхувати від себе забруднення;
  • виріб порівняно легко переносить падіння з невеликої висоти, його значно складніше погнути або деформувати.

Вироби, що не мають шару окислів, краще піддаються родіюванню, тому послуга коштує для них дешевше. Забруднені та окислені вироби ювелірам доводиться спочатку чистити, а потім піддавати поверхню підготовці, тому ціна послуги дещо зростає.

Інші види покриттів

Родіювання – це не єдиний вид захисного покриття. Також дуже поширені чорніння, оксидування, золочення.

Чорніння

При чорнінні на поверхню виробу наноситься шар захисного складу, що містить сульфід срібла, мідь, сірку. Роботи проводяться сухим або мокрим способом:

  • Сухий. Беруть порошок найтоншого помелу. Аксесуар злегка змочують спеціальною рідиною. Наносять порошок, підсушують та підігрівають у спеціальній печі до +400°C.
  • Мокрий. Підготовлений склад для чорніння густо розводять з водою та наносять на прикрасу. Для цього потрібен спеціальний пензлик. Після витримки деякого часу відправляють у піч. Порошок розплавляється та розтікається по всьому аксесуару.

Цей склад має яскравий чорний колір та повністю приховує природний блиск чистого срібла. Тому чорніння використовується не тільки як захисний, але також як художній прийом. З його допомогою підкреслюється рельєф, розставляються необхідні візуальні акценти або надається суцільний глибокий чорний колір, як задумано дизайнером.

Оксидування

При оксидуванні поверхню навмисно покривають шаром звичайного оксиду срібла. Це надає виробу гарну, благородну матовість, але при цьому позбавляє його дзеркального блиску. Тобто оксидування теж слід розглядати більше як художній прийом, ніж захисний.

Порядок виконання процедури:

  1. Готують розчин для оксидування.
  2. Поміщають у нього срібну прикрасу.
  3. Нагрівають та постійно контролюють взаємодію робочого розчину та срібла.
  4. Коли процес завершений, виймають прикрасу з розчину дерев'яною лопаткою, а після охолодження промивають чистою водою.

Оксидоване срібло значно краще переносить несприятливі впливи, ніж чисте. Нанесені спеціальним способом оксиди не розростаються та не деформуються. Оксидована плівка може мати різний колір:

  • синій;
  • фіолетовий;
  • чорний.

Це відкриває відмінні можливості для дизайнерських рішень.

Золочення

При золоченні срібло покривають шаром золота. У результаті виріб позбавляється свого характерного місячного блиску та замість нього набуває золотого сяйва. Проба на такому виробі ставиться за правилами, затвердженими для срібла, а сам виріб вважається срібним.

Застосовуються такі методи:

  • Гальванічний – за допомогою електроструму. Виходить тонкий, але дуже міцний шар золота. Для золочення цим способом підходять звичайне чисте золото, сплав з кобальтом, червоне, зелене та біле золото.
  • Хімічний – шляхом змішування із золотою фольгою у царській горілці.

Позолочене срібло виглядає як золото, але при цьому має значно меншу вагу, що важливо для великогабаритних прикрас, особливо сережок. Вартість теж залишається у діапазоні срібла.

Позолота робить срібло менш вразливим до несприятливих впливів, але вона сама може досить швидко стиратися, покриватися подряпинами. При акуратному носінні позолочена прикраса зберігає блиск протягом багатьох років. При необхідності позолоту можна відновити так само, як і родіювання.

Як захистити срібло при щоденному носінні прикрас

Всі методи захисту срібла спрямовані на те, щоб не допустити окислення. Повністю блокувати цей хімічний процес, зрозуміло, неможливо, але є способи, які його суттєво уповільнюють. У результаті срібло довго зберігає свою гладкість та неповторне сяйво, а полірувати його доводиться рідше.

До основних способів захисту у побутових ситуаціях належать такі рекомендації:

  • Не допускайте контакту з ефірними оліями та їдкою побутовою хімією.
  • Завжди знімайте срібні прикраси під час роботи по дому. Це правило стосується всіх аксесуарів. Люди зазвичай знімають каблучки та браслети, коли перуть, миють посуд, готують або роблять прибирання. Але при цьому багато хто забуває про сережки, ланцюжки, підвіски. Все це необхідно знімати так само, як каблучки.
  • Ніколи не заходьте у ванну кімнату, маючи на собі срібні прикраси. У цьому приміщенні завжди стоїть туман з дрібних крапельок шампуню, рідкого мила, гелю та інших миючих засобів, які дуже агресивно реагують з сріблом.
  • Не надягайте срібні прикраси при відвідуванні басейну або аквапарку. Хлорована вода (а вона клубочиться у вигляді пари по усьому приміщенні) викликає посилену корозію будь-яких металів, крім чистого золота.
  • Не носіть срібні прикраси, оброблені будь-яким способом (родіювання, золочення тощо), на пляж, не засмагайте у них, не залишайте їх на прямих сонячних променях. Інтенсивне опромінення ультрафіолетом прискорює окислення та потемніння.
  • Знімайте срібні прикраси (каблучки, сережки, ланцюжки), коли працюєте у садку чи городі, коли займаєтеся фітнесом. Піт навіть абсолютно здорової людини викликає потемніння срібла. Якщо ж людина має навіть легке безсимптомне захворювання печінки, органів шлунково-кишкового тракту або ендокринної системи, срібло не просто потьмяніє, а покриється товстою кіркою окислів. Вони можуть навіть зашкодити поверхні.
  • Одягайте срібні прикраси тільки після того, як макіяж повністю накладено та нанесені парфуми.
  • Завжди знімайте срібні прикраси перед тим, як приступати до видалення макіяжу, а також під час нанесення будь-яких засобів по догляду за шкірою.
  • Не зберігайте срібні прикраси на відкритому повітрі або разом з іншими виробами. Кожний виріб має мати власний спеціальний футляр.

Подібні рекомендації відносяться до тих речей, які особливо дорогі, та які хочеться передавати з покоління у покоління. Якщо ж ви згодні з тим, що сережки або ланцюжок з підвіскою через кілька років втратять свою привабливість, то їх можна носити, не знімаючи, на пляжі, у басейні, у городі. Багато любителів срібних прикрас воліють зберігати дорогу реліквію у футлярі, а для щоденного носіння використовувати копії.

Основні методи чищення

Навіть при дбайливому ставленні срібло, захищене цими методами, час від часу потребує чищення. До найпростіших, але ефективних методів відновлення блиску відносяться:

  • Миття водою з господарським милом. Вода повинна бути м'яка та не хлорована. Тому потрібно мити або у хорошій бутильованої води, або у кип'яченій. Мило потрібно брати найпростіше, без добавок, ефірних масел та ароматизаторів. Губка повинна бути найм'якшою, також можна взяти чисте м'яке ганчір'я.
  • Миття водою з харчовою содою. З цих двох інгредієнтів роблять рідку кашку та протирають прикрасу за допомогою тканини або м'якої зубної щітки.
  • При сильному потемнінні з утворенням кірочки нальоту для чищення використовують білий оцет (підходить тільки цей сорт) та харчову соду. Спочатку роблять розчин з пів склянки оцту та двох столових ложок соди. У цьому розчині замочують прикрасу на 2-3 години. Потім дістають, ретельно протирають м'якою ганчіркою, споліскують чистою кип'яченою (або бутильованою) водою та насухо витирають.

Після миття для відновлення унікального срібного блиску прикрасу потрібно відполірувати. Для цього можна скористатися спеціальними тканинами для полірування срібла або пастами. Їх пропонують у всіх великих ювелірних магазинах, як звичайних, так і таких, що працюють в інтернеті.

Поради чистити срібло за допомогою зубної пасти відносяться до застарілих. Сучасні пасти з гелями, ефірними маслами та відбілюючими ефектами тільки підсилюють окислювання срібла. Для чищення срібла годилися старовинні пасти, які випускалися у середині минулого століття, але всі вони вже зняті з виробництва.

Срібло любить чищення, та доглядати за ним можна хоч кожен день. При регулярному догляді процес відновлення блиску займає мінімальний час, а саме прикраса не втрачає свого вигляду протягом довгих років та навіть десятиліть. Тому краще намагатися не доводити до появи сильного потьмяніння та виражених плівок оксидів.